Питання щодо врегулювання строків валютного контролю в Україні.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При цьому Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Зокрема, у період з 20.05.2014 до 20.08.2014 рішенням НБУ розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснювалися у строк, що не перевищував 90 календарних днів. Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 зазначеного Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього ж Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. На підзаконному рівні положення ст. 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» деталізуються постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями». Цей Порядок визначає механізм віднесення операцій резидентів до тих чи інших договорів, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями. Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. Окремо слід відмітити, що якщо спеціальними законами України встановлені строки розрахунків, які відрізняються від визначених статтями 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», то банк при здійсненні контролю за дотриманням резидентом цих строків керується нормами цих законодавчих актів (п. 1.7. постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»). Також, експортно-імпортні операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням (п. 1.10 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»).

Перелік нормативно-правових актів, якими регулюються строки валютного контролю в Україні. 1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. 2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-III. 3. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-XIV. 4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-XII. 5. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР. 6. Декрет Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 15-93. 7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» 05.12.2007 №» 1392. 8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями» від від 29.12.2007 № 1409. 9. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження 10. Положення про валютний контроль» від 08.02.2000 № 49. 11. Постанова Правління Національного банку України «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» від 27.05.2008 №148. 12. Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136. 13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 у справі № 1-7/99. 14. Лист Національного банку України «Роз'яснення щодо практичного застосування окремих нормативно-правових актів Національного банку України» від 05.12.2012 № 29-209/12263 (лист має практичне значення хоча й стосуються на даний час не чинного рішення Правління Національного банку України).